Надії Шаповаловій 23 роки, вона родом з міста Дніпро. Вона здобула ступінь магістра в університеті за спеціальністю Філологія, германські мови та літератури. Вона працювала перекладачем у Дніпрі, але вона також дуже цікавилася професією журналіста. 12 квітня 2022 року вона вимушено поїхала з України, з 17 квітня вона в Кайзерслаутерні. У листопаді вона закінчила двотижневу практику у Південно-Західній Радіо Студії Кайзерслаутерна (SWR Studio Kaiserslautern). Редакція їй запропонувала написати розповідь про своє життя в гуртожитку для біженців. Ось вона.
Деякі українці, які 24 лютого 2022 року прокинулися під звуки вибухів ракет та бомб та вирішили покинути свою Батьківщину, знайшли прихисток у місті Кайзерслаутерн. Війна спричинила переоцінку цінностей, і люди навчилися особливо цінувати відносини між собою.
Кайзерслаутерн: Неочікуване місце зустрічі для людей з усієї України
Ніхто з мешканців гуртожитку з України, які з Києва, Харкова, Херсона чи Луганська, навіть уявити не могли, що вони зустрінуться в місті Кайзерслаутерн, а тим паче на кухні. Незважаючи на приїзд з різних міст, різний вік, різні риси характеру, різні професії, в цих людей багато спільного. Йдеться зовсім не про матеріальні речі, такі як посуд, коридор, душ або туалет. Йдеться про невидиму, але відчутну особливу атмосферу, яку вдалось створити.
Шлях Ніни з України до Кайзерслаутерна
Однією з мешканців гуртожитку є Ніна, вона за освітою інженер-системотехнік. Вона розповідає про свій шлях до Німеччини зі сльозами на очах. Обстрілювали усе. Не зрозуміло було, що може відбутися у будь-який момент будь-якого дня.
Поруч з нашим житлом згоріла школа, у якій навчався мій онук. Через два тижні після початку війни вона та її донька поїхали в нікуди. Спочатку потягом, потім автобусом. Ніна зовсім не очікувала, що колись у своєму віці (трохи за 60) буде жити в гуртожитку. Вона взагалі ніколи раніше не жила в гуртожитку.
"Я вдячна німецьким друзям та Німеччині, які прийняли нас і які дали нам спокійні півроку життя".
У Кайзерслаутерні Ніні подобається відвідувати курси німецької мови. Вони є для неї можливістю чимось займатися. Просто сидіти у чотирьох стінах – тяжко, нудно та нецікаво.
Ніна навіть не очікувала, що зможе жити разом з людьми з Сирії, Афганістану, Ірану, Іраку та інших країн. Влітку організація «Німецький Червоний Хрест» провела зустріч з усіма мешканцями гуртожитку в Кайзерслаутерні. Після того всі національності познайомились, потоваришували.
"Звичайно, я сподіваюсь, що війна дуже скоро закінчиться, вдома буде знову стабільно, ніхто не буде бомбити, і ми не будемо тут 10 або 20 років. Все ж таки, Україна – Батьківщина моїх предків, там в мене власне житло. Але в цілому, атмосфера в гуртожитку хороша, позитивна та дружелюбна".
Наталія: з Харкова до Кайзерслаутерна заради доньки
Наталія з Харкова, лікар-стоматолог за освітою, у своєму рідному місті в Україні у листопаді 2021 року, після 21 року роботи в державній клініці, відкрила свій стоматологічний кабінет. Та недовго вона там встигла попрацювати. Передусім вона поїхала з України саме заради своєї доньки.
"Тут в Німеччині тихо. Нічого над головою не літає. Коли ми вже приїхали, донька мені зізналася, що їй було дуже страшно через війну."
Наталія дуже вдячна, що їх з донькою прийняли в Кайзерслаутерні. У Німеччині їй особливо подобається природа та приваблива архітектура. У гуртожитку домашня атмосфера.
Але Наталія відверто зізнається, що вона все одно дуже хоче додому. Вона з 1,5-мільйонного міста. Її донька Дарина з дитинства займалася в музичній школі та вокалом. Вона з хором виступала у багатьох місцях, зокрема на Всесвітньому фестивалі у Таллінні. В Наталії було дуже активне та насичене життя і їй не вистачає зараз цього руху.
Люди з України призвичаїлися до життя у Кайзерслаутерні
Але яким є життя у гуртожитку для вимушено переміщених з України? Там, наприклад, влаштовують «посиденьки за варениками». У кухні готують традиційну, улюблену в усій Україні страву «вареники». Усі збираються та спілкуються один з одним, це вже стало доброю традицією.
Також коли настає день народження одного з мешканців, увесь поверх святкує на кухні. Там співають пісень. Наталія з Дніпра, яка також живе у гуртожитку в Кайзерслаутерні, звісно, більше би хотіла святкувати свій день народження з родиною та друзями. Але тепер сусіди стали її родиною.
Підтримка? Здебільшого у кухні гуртожитку в Кайзерслаутерні
Мешканці допомагають один одному також і з паперами для установ Німеччини: які документи куди і коли потрібно надати. На що ще треба звернути увагу? У кухні, яка здебільшого є місцем зустрічі, часто можна знайти пораду.
Готовність допомогти вимушено переміщеним з України
В самому гуртожитку в Кайзерслаутерні живе понад 300 мешканців з найрізноманітніших країн. Поки що проблем не було. Хлопець з Іраку та хлопець з Кашміру особисто допомагали мені ремонтувати велосипед, подарований Червоним Хрестом. А хлопець з Пакистану допоміг мені донести важку сумку.
Тут в Кайзерслаутерні люди з України знову можуть щось планувати та жити без безперервного стресу. Вони просто намагаються зробити все, що від них залежить. Вони усі різні, водночас намагаються розуміти один одного. Та вони особливо цінують усі зустрічі, які дозволяють їм знову відчути себе людьми.
Untergebracht in der Alten Post Geflüchtete aus der Ukraine in Kaiserslautern - wie leben sie?
Seit Februar dieses Jahres sind Tausende Geflüchtete aus der Ukraine in den Westen der Pfalz gekommen. Meist sind sie in Wohnheimen untergekommen. Hier beschreibt eine Betroffene das Leben dort.